З часів сивої античності бездітність і переривання роду вважалися однією з найстрашніших бід, які тільки можуть спіткати чоловіка. «Справжній чоловік повинен побудувати дім, посадити дерево і виростити сина» — цю фразу доводиться чути досить часто. Але життя здається безцільним, коли і дім — повна чаша, і сад повен дерев, а в ньому не чутно дитячого сміху…

Основою демографічних і економічних перспектив країни є репродуктивне здоров’я, яке сьогодні означає не тільки відсутність захворювань репродуктивної системи, а й повне фізичне і соціальне благополуччя. І хоч показники офіційної статистики безпліддя не є високими (2,8-3%), соціологічні обстеження свідчать, що з безпліддям стикаються 10-15% сімей. Нині в Україні проживає приблизно мільйон неплідних подружніх пар. За даними обстеження репродуктивного здоров’я, 6,8% українських жінок дітородного віку – безплідні.

Безпліддя, нездатність зрілого організму до відтворення потомства. Якщо пара при регулярному статевому житті не може завагітніти протягом 1 року – це вже є показом для встановлення діагнозу безпліддя!

Причини безплідності різноманітні. Вони може бути врождёнными (спадковими) чи приобретёнными під час вагітності при вплив на плід несприятливих чинників (перенесённых інфекційних захворювань, загрози переривання вагітності, застосувань ліків тератогенного дії, виробничих та побутових інтоксикацій та інших.) і виникаючими ж після пологів. Зазвичай, це інфекційних захворювань будь-яких органів, включаючи захворювання статевих органів, різні нейроендокринні порушення, хронічні інтоксикації професійного і побутового характеру та інші несприятливі впливу. Все це може викликати патологічні зміни у статевих кайданах або у статевих які проводять шляхах й у остаточному підсумку спричинить безпліддя.

Сьогодні 20% подружніх пар – безплідні; не може завагітніти кожна п’ята жінка. Втім, така тенденція характерна для всієї України. І хоча в нашій країні й зареєстровано 10% безплідних сімей, неофіційна цифра значно вища – приблизно 800 тисяч подружніх пар зіткнулися з цією проблемою. Причому, досвід показав, що виною 20% випадків безпліддя є імунологічна несумісність. До решти випадків призводять однаковою мірою захворювання як жінок (40%), так і чоловіків (40%). Основними причинами безпліддя є запальні захворювання статевих органів (хламідіоз, мікоплазмоз, уреаплазмоз, сифіліс, гонорея та ін.), гормональні порушення та непрохідність маткових труб у жінок чи сім’явивідних шляхів у чоловіків. Але, як стверджують фахівці, 80-90% сімей можна допомогти, не застосовуючи штучного запліднення. Головне – правильно поставити діагноз і грамотно призначити лікування.

Безпліддя — трагічна в подружньому житті й досить складна у медико-соціальному плані проблема. А разом з тим не така вже й рідкісна причина дисгармонії в сім'ях.

За останні п'ять років ми обстежили понад 800 чоловіків з приводу безпліддя у шлюбі. Серед них у 358 (42,5%) з боку дітородних органів виявлено різну патологію з тими чи тими функціональними порушеннями. Морфофункціональні відхилення з боку чоловічих статевих органів були пов'язані з природженими або набутими вадами, безсимптомними прихованими запальними процесами, впливом різного роду шкідливих факторів. Та й з боку лікарів спостерігається недооцінка особливостей розвитку і функціонування дітородних органів у хлопчиків різних вікових груп, через що у них не завжди своєчасно проводиться відповідна корекція при порушенні або затримці статевого розвитку, а зрілим чоловікам знову ж таки несвоєчасно і не досить кваліфіковано надається допомога.

Виключна провина жінки в безплідді вже давно спростована наукою. Існують як жіночий, так і чоловічий чинники безпліддя. Причому, за деякими даними, лише в 40% випадків причина криється в жінці, а в 60% (!) — у чоловіку. Останнім часом спостерігається глобальне зниження репродуктивної здатності чоловічої популяції. Причини — в особливостях способу життя Людини Індустріальної. Тут і наша горезвісна екологія, і аж ніяк не здоровий спосіб життя, і наслідки повального захоплення лікарськими препаратами, і багато-багато інших чинників. Не останню роль відіграє й загальне ослаблення генофонду населення, викликане, хоч як це парадоксально, успіхами медицини та підвищенням рівня життя, — це знижує дію природного добору.

На сьогодні існує близько 30 причин чоловічого безпліддя, в основі яких лежать три проблеми: дефекти побудови сперматозоїдів, зниження їх кількості та порушення руху сперматозоїдів по сім’явиносних шляхах і еякуляції. Щоб настало запліднення, у чоловіка в еякуляті має бути не менше 40 млн. повноцінних і досить рухливих сперматозоїдів, інакше вагітність у природних умовах не настане.

При виявленні чоловічого чинника безпліддя необхідно насамперед визначити, чи безпліддя секреторне, тобто пов’язане з порушенням утворення сперматозоїдів, чи екскреторне, викликане порушенням виділення сперми. Від цього залежатиме тактика лікування. Безпліддя також може мати автоімунний характер, коли організм чоловіка з якихось причин виробляє антитіла (особливі білкові речовини) до своїх же сперматозоїдів, у результаті чого порушується їхня рухливість і здатність до запліднення.

Як і при інших хворобах, інформацію про причини безпліддя можуть дати дані про перенесені раніше захворювання. До чоловічого безпліддя можуть призвести такі інфекційні захворювання, як свинка, краснуха, туберкульоз або дефекти, що виявляються при загальному огляді, — крипторхізм (неопущення яєчка в мошонку), пухлини, а також травми. У деяких випадках обстеження доповнюється УЗД статевих органів, дослідженням вмісту статевих гормонів у крові, каріотипуванням.

Однак вирішальну роль в обстеженні чоловіка відіграє аналіз сперми, який дозволяє судити про кількість і якість сперматозоїдів в еякуляті та їх рухливість. У нашій клініці це дослідження виконує комп’ютерна програма CASA, яка дає максимально повну характеристику еякуляту. У висновку, що його одержує пацієнт, крім графіків та фотографії типової картини еякуляту, містяться також критерії оцінки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).

Інколи сперматозоїдів у еякуляті виявляється мізерно мало. Чоловіків із одиничними сперматозоїдами колись намагалися лікувати гормонами, складними поєднаннями препаратів, що було своєрідною терапією розпачу. Від цих методів лікування у світі давно відмовилися. Але в Україні таких чоловіків досі продовжують чимось і для чогось лікувати лікарі, які працюють по-старому — чи то через відсутність належної інформації, чи то через недостатню компетентність. На жаль, це марно: ніякі лікарські препарати, народні засоби чи гормони не допоможуть тим чоловікам, яким поставлено діагнози тяжкої астеноспермії (зниження рухливості сперматозоїдів), патоспермії (наявність більшої, ніж потрібно, кількості патологічних форм) чи азооспермії (повна відсутність сперматозоїдів у еякуляті). Не відновить репродуктивної функції і багатомісячне, а іноді й багаторічне лікування хламідіозу: найсильніші антибіотики тільки ще більше ослаблять організм. Крім того, ні хламідіоз, ні гроза всіх чоловіків простатит, ні інші, найчастіше міфічні, інфекції не впливають на стан сперматозоїдів — єдиний об’єктивний показник репродуктивної функції чоловіка.

Найчастіше важкі форми порушення чоловічої плідності спостерігаються при зменшенні в розмірах яєчок, особливо у випадках, пов'язаних з розширенням вен сім'яного канатика, травмами, запальними процесами, несвоєчасним і некваліфікованим лікуванням неопущених яєчок, ендокринно-генетичною патологією, оперативними втручаннями з приводу пахових гриж тощо.

Цікаво, що серед курців порушення плідності спостерігалось у 60,3% випадків (в осіб, які не курять, — лише у 19,7%), у чоловіків, які зловживають алкоголем, — у 46,3%.

З'ясувати причину безплідності, а тим більше її усунути, не завжди легко. Дослідження вимагають багато часу і терпіння, а тому подружнім парам, особливо коли обом під тридцять, радимо не зволікати, а вже через шість місяців подружнього життя звернутись до лікарів. Тільки цілковите взаєморозуміння між пацієнтами і лікарями допоможе виявити причинний фактор безплідності і визначити ефективні методи лікування.

Нерідко фахівці, які не мають достатньої підготовки у питаннях репродукції, виявляють чоловічу плідність або неплідність лише за результатами лабораторного дослідження сперми. Це — велика помилка. Нормальна мікроскопічна морфологія матеріалу без врахування фізико-хімічних й імунологічних властивостей ще не свідчить про його плідність. Тільки глибоке всебічне обстеження пацієнта з визначенням загального стану його здоров'я, анатомо-функціональних параметрів дітородних органів та інших систем з лабораторно-апаратними методами дають змогу точно встановити репродуктивне здоров'я чоловіка.

У суспільстві склалась думка, що безпліддя — суто жіноча проблема. Це далеко не так. Наукові матеріали та наші власні багаторічні спостереження засвідчують, що на долю жіночого фактора у безплідному шлюбі припадає приблизно 50%, чоловічого — 40%, спільні причини становлять 10%. А відтак стає зрозумілим, що при безплідді сім'ї необхідно обстежуватись у висококваліфікованих спеціалістів-репродуктологів одночасно: їй — у гінеколога, йому — в андролога. Саме ці фахівці мають відповідну спеціальну підготовку і можуть надати кваліфіковану допомогу.

Народження дитини — невід’ємна складова щасливого подружнього життя і найважливіша мета в житті більшості людей, з якою за своїм значенням ніщо не може зрівнятися. Неможливість мати дитину (іноді через нез’ясовані причини) стає сильною психоемоційною травмою для подружжя. Але, на щастя, за останні 30 років розроблено і впроваджено в клінічну практику методи допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), за допомогою яких подружні пари, в яких виявляють безпліддя, мають можливість пізнати радість материнства та батьківства.

Бажаємо Вам здоров'я!