По перших буквах латинських назв вхідних в неї інфекцій цю групу прийнято називати TORCH-інфекціями або інфекціями TORCH-комплексу.

Розшифровується абревіатура TORCH таким чином:

Т - токсоплазмоз (toxoplasmosis)

О - інші інфекції (others)

R - краснуха (rubella)

С – цитомегаловірусна інфекція (cytomegalovirus)

H - герпес (herpes simplex virus)

Токсоплазмоз – це дуже широко поширене захворювання, яким заражено майже 30% людей в світі. Його збудник – мікроорганізм, який називається токсоплазма. Первинним господарем токсоплазми, в організмі якого цей паразит розмножується, є домашня кішка, яка найчастіше і стає джерелом інфікування людини. Крім того, зараження токсоплазмою може відбутися через брудні руки (так зазвичай заражаються діти в дитячих садах), через сире або недоварене (недосмажене) м'ясо. Для людини із здоровим імунітетом токсоплазмоз не становить загрози – перехворіти їм можна, навіть не помітивши цього. Крім того, до токсоплазмозу організм людини виробляє стійкий імунітет, так що це «одноразова» хвороба. Єдина ситуація, при якій токсоплазмоз є серйозною небезпекою – це первинне зараження токсоплазмозом під час вагітності. Варто сказати про те, що вірогідність такого зараження не велика – по статистиці під час вагітності токсоплазмозом заражається не більше 1% жінок, 20% яких передають токсоплазмоз плоду. Але все таки один відсоток – це одна вагітна жінка із ста – не так вже і мало, за великим рахунком. Важливо також те, що загрозу становить тільки токсоплазмоз, яким жінка заразилася під час поточної вагітності. Це означає, що якщо жінка вже перехворіла токсоплазмозом до вагітності (не менше ніж за півроку до неї) її майбутній дитині токсоплазмоз не загрожує. Якщо ж під час вагітності зараження токсоплазмозом все ж таки відбулося, то багато що залежить від того, на якому терміні вагітності токсоплазми потрапили в організм вагітної жінки.

Чим ранішим був термін вагітності – тим більше ризик тяжких наслідків при зараженні плоду токсоплазмозом, але, в той же час, тим менше вірогідність того, що це зараження відбудеться. І, навпаки, на пізніших термінах вагітності відсоток передачі токсоплазмоза плоду дуже високий (близько 70%), але ризик важких поразок плоду знижується. Найбільш небезпечним вважається зараження токсоплазмозом в перших 12 тижнів вагітності. У цих випадках природжений токсоплазмоз часто приводить до загибелі плоду або до розвитку важких поразок очей, печінки, селезінки, а також нервової системи (особливо головного мозку) дитини. Тому при зараженні токсоплазмозом на початковій стадії вагітності вагітній жінці часто пропонують зробити штучне переривання вагітності. Все це зайвий раз говорить про те, що аналізи на наявність антитіл до токсоплазмозу необхідно здавати не під час вагітності, а до неї: якщо ці антитіла в крові майбутньої мами є, то боятися нічого, якщо аналіз покаже свіжу інфекцію, то слід почекати півроку, а потім спокійно вагітніти. Якщо ж антитіл не виявляється, необхідно приймати додаткові заходи безпки під час вагітності: не їсти м'яса, яке не пройшло достатньої термічної обробки, також немитих овочів, зелених ягід. Якщо в вас є кіт, нехай про його туалет подбає хтось з родини. Якщо ви змушені робити це самостійно, обов'язково вдягайте гігієнічні рукавички. Не хвилюйтеся, контактувати та гратися з твариною безпечно. Після будь-якої роботи на кухні потрібно особливо ретельно мити руки з милом. При дотриманні цих правил ризик зараження токсоплазмозом практично сходить нанівець. Проте для повного спокою кілька разів за вагітність слід здавати аналіз на токсоплазмоз, причому бажано в одній і тій же лабораторії.

О - інші інфекції (others) маються на увазі такі інфекції, що впливають на плід, як гепатит В і гепатит С, сифіліс, хламідіоз, гонококкова інфекція, лістеріоз. Нещодавно в цей перелік включили Віл-інфекцію, вітряну віспу, ентеровірусную інфекцію. Проте, як правило, в групу ТОРЧ-інфекцій включають тільки чотири перераховані захворювання: токсоплазмоз, краснуха, цитомегаловірус і герпес. При цьому варіанті літера О абревіатури розшифровується як друга літера слова toxoplasmosis.

Краснуха – інфекційне вірусне захворювання, що передається здоровій людині від хворого найчастіше повітряно-краплинним шляхом. Краснуха відноситься до цілком нешкідливих «дитячих» інфекцій, ні до яких тяжких наслідків вона, як правило, не приводить. Виявляється краснуха дрібним рожевим висипом по всьому тілу, підвищенням температури приблизно до 38°С. Загальний стан хворого при цьому задовільний. Підступність краснухи в тому, що зараження часто відбувається під час інкубаційного періоду, коли хвороба ще ніяк себе не проявляє і людина не знає про те, що вона хвора. Проте після перенесеного захворювання краснухою організм людини виробляє стійкий імунітет, тому вторинного зараження краснухою не відбувається. При зараженні краснухою вагітної жінки ця нешкідлива інфекція стає смертельно небезпечною для плоду. У початковій стадії вагітності вірус краснухи найчастіше вражає нервову тканину плоду, тканини ока, серце. У першому триместрі краснуха вагітної є свідченням до переривання вагітності. Якщо ж зараження краснухою відбулося в другому або третьому триместрі вагітності, то таких непоправних наслідків для плоду, як правило, не виникає, але, проте, можливе його відставання в зростанні і інші порушення. У таких випадках проводиться загальнозміцнююча терапія, профілактика недостатності плаценти. Нарешті, при зараженні краснухою на останньому місяці вагітності дитина може народитися з проявами краснухи, після чого вона протікає у нього так само, як у дітей, що заразилися після народження, і тяжких наслідків зазвичай не викликає. Аналізи на антитіла до краснухи необхідно здати перед планованою вагітністю. Якщо аналіз покаже, що жінка перехворіла краснухою до вагітності, то з цього боку небезпеки для плоду немає. Обов'язково проводиться аналіз на антитіла до краснухи і в тому випадку, якщо у вагітної жінки відбувся контакт з хворим краснухою. Якщо це відбулося в першому триместрі вагітності і аналіз покаже ознаки гострого зараження, то жінці буде рекомендовано перервати вагітність. Оскільки зараження краснухою неможливо попередити за допомогою заходів профілактики, то найбільш прийнятним варіантом є профілактичне щеплення. Зробити його необхідно до настання вагітності, і для плануючих вагітність жінок, в крові яких немає антитіл до краснухи, щеплення необхідне. Сучасні вакцини проти краснухи дієві майже на 100 відсотків і практично не мають побічних ефектів, не рахуючи невеликого підвищення температури і почервоніння на місці уколу. Імунітет до краснухи, який виробляється після вакцинації, зберігається близько 20 років.

Цитомегаловірусна інфекція – це виявлене тільки в ХХ столітті вірусне інфекційне захворювання, збудником якого є цитомегаловірус (ЦМВ). Цитомегаловірус може передаватися статевим шляхом, через кров, при грудному вигодовуванні. Вплив ЦМВ на людину залежить, перш за все, від стану імунної системи: при здоровому імунітеті ЦМВ практично не представляє небезпеки, якщо ж імунітет понижений, то цитомегаловірус активізується і може вражати практично всі системи і органи зараженої людини. Більшість інфікованих людей ЦМВ переносять інфекцію, навіть не помічаючи її. Антитіла до ЦМВ стійкі і зберігаються на все життя, повторних захворювань майже ніколи не виникає. Первинна цитомегаловірусна інфекція у вагітної на ранніх термінах вагітності є свідченням до штучного переривання вагітності. Якщо ж жінка була заражена цитомегаловірусной інфекцією раніше, а під час вагітності відбулося її загострення, то таких страшних наслідків не виникає: жінці призначається лікування антивірусними препаратами і імуномодуляторами. Отже, як і у випадках всіх torch-інфекцій, аналіз на антитіла до цитомегаловірусу необхідно здати до настання вагітності. Якщо антитіла не будуть виявлені, то жінці буде рекомендовано проводити щомісячне дослідження крові, яке не дозволить упустити первинне зараження, найбільш небезпечне для плоду. Якщо ж антитіла до ЦМВ виявляться і з'ясується, що вагітна жінка є пасивним носієм цитомегаловіруса, то їй рекомендують докласти додаткові зусилля до підтримки нормального імунітету. Нагадаємо також, що ЦМВ дитина може отримати не тільки від матері, але й від батька, тому на цитомегаловірусну інфекцію повинні обстежуватися не тільки жінка, плануюча вагітність, але і майбутній , батько її дитини.

Герпес – це група вірусних інфекційних захворювань. Відомо дві групи вірусів герпесу – герпес I і II типів.

Герпес I типу, зокрема, виявляється як відома всім «простуда» на губах, герпес II типу в більшості випадків вражає статеві органи (так званий урогенітальний герпес). Герпес передається повітряно-краплинним і статевим шляхом, а також «вертикально», тобто від вагітної матері інфекція через плаценту може переходити до плоду. У разі запущеного хронічного перебігу хвороби герпес обох типів може виявлятися ураженнями не тільки шкіри і слизових оболонок, але і центральної нервової системи, очей, внутрішніх органів. Як і при всіх ТОРЧ-інфекціях, при зараженні герпесом у людини виробляються антитіла, які значною мірою «глушать» подальший прогрес вірусу, і герпес найчастіше виявляється тільки при зниженні імунітету (як, наприклад, герпес I типу при простуді). Якщо жінка заразилася герпесом од вагітності, то ці антитіла переходять до плоду разом з вірусом, і найчастіше небезпеки для плоду інфекція не представляє. При первинному зараженні герпесом під час вагітності, особливо на початковій її стадії, коли закладаються всі органи і системи майбутньої дитини, герпесная інфекція може бути смертельна небезпечною для плоду.

В цьому випадку втричі підвищується ризик вагітності, що не розвивається, і викиднів, можливий розвиток потворності у плоду.

Якщо зараження генітальним герпесом відбувається в другій половині вагітності, то збільшується вірогідність появи природжених аномалій плоду, таких як мікроцефалія, патологія сітківки, пороки серця, природжена вірусна пневмонія. Можуть відбутися передчасні пологи. Крім того, зараження плоду ВПГ у внутріутробний період може стати причиною важких ситуацій, пов'язаних із загибеллю дитини після народження, дитячого церебрального паралічу, епілепсії, сліпоти, глухоти. Дитина може заразитися герпесом не тільки внутріутробний, але і під час пологів, проходячи родовими шляхами інфікованої матері. Це відбувається, якщо під час вагітності у жінки загострюється генітальний герпес, а висипання локалізуються на шийці матки або в статевих шляхах. У випадку якщо за чотири тижні до пологів у вагітної жінки виявляється вірус герпесу, то пологи, як правило, проводяться шляхом планового кесаревого перетину, для того, щоб звести до мінімуму ризик інфікування новонародженого. Висновок напрошується сам собою: обстеження пари, плануючої вагітність, на герпес, також повинне проводитися ще до настання вагітності. Якщо вірус герпесу буде виявлений, лікар призначить лікування, після якого інфекція не турбуватиме ні майбутню маму, ні майбутнього малюка. При необхідності лікування герпесу призначається і під час вагітності, для цього, як правило, використовуються противірусні засоби, що пригнічують активність вірусу герпесу, а також препарати, зміцнюючі імунітет вагітної жінки, особливо стимулюючі вироблення організмом інтерферону.