Іксодові кліщі зустрічаються в лісі, на луках, пасовищах, а в останнє десятиріччя, за умов інтенсивних процесів урбанізації, перемістилися до паркової зони міст та у сквери. Іксодові кліщі є переносниками збудників багатьох вірусни х та інфекційних захворювань людей та тварин. Найнебезпечніша серед них – кліщовий бореліоз  (хвороба Лайма).

Слід відмітити, що за останні роки хвороба Лайма значно поширилась в Україні. Поодинокі випадки зареєстровані і у Вінницькій області.

Найчастіше кліщі прикріплюються до одягу людини, коли вона торкається гілок дерев, кущів або сидить на траві. Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі та речах. Крім того, вони можуть заноситися до житла людини з букетами квітів, собаками, іншими тваринами.

Збудником хвороби Лайма є мікроорганізми - борелії, що екологічно пов’язані з досить поширеними на Україні іксодовими кліщами. Природним резервуаром (джерелом інфекції) є близько 200 різних видів ссавців та птахів, які прогодовують різні стадії іксодових кліщів (різні миші, велика та мілка рогата худоба, собаки, кішки, птахи, зайці та інші).

Зараження відбувається головним чином при нападі кліщів, від яких борелія в період кровосмоктання потрапляє в кров і розноситься по всьому організму людини. Особливо чутливими до цієї інфекції є нервова система, м’язи серця, печінка, селезінка, суглоби. 

Хвороба характеризується розмаїттям клінічних проявів. На ранніх етапах основними симптомами є кільцевидна ерітема (почервоніння), яка з’являється на місті укусу кліща, головний біль, слабкість, підвищення температури тіла до 38 – 39⁰ С, болі в суглобах, збільшення печінки та селезінки.

Через 2-10 днів від початку хвороби на ділянці укусу кліща, найчастіше на шиї, тулубі, стегнах виникає папула і незабаром на її місці з’являється кільцевидна еритема, яка швидко ексцентрично збільшується, досягаючи в діаметрі до 20 см і більше. В центрі еритема розріжується, блідне, нагадуючи “бичаче око”.

З часом на місці ураження шкіра стає атрофічною, тонкою, сухою, як сигаретний папір.

Після цього настає більш небезпечна стадія, коли розвивається ураження нервової системи: менінгіти, радикуліти, ураження черепних нервів та інш. Уражається серце, (виникають блокади, аритмії, міокардит, перикардит), суглоби, особливо великі, орган зору, може виникати міозит, збільшуються печінка та селезінка.

Хвороба Лайма діагностується на основі клінічних проявів, даних про перебування в місцевості де вона реєструється і відомостей про покуси кліщів.

Лікування залежить від стадії і є досить ефективним. Своєчасне лікування гарантує видужання. При його відсутності настає хронічна стадія, яка веде до інвалідізації.

Специфічних препаратів для профілактики хвороби Лайма немає. Неспецифічні заходи включають: індивідуальний захист, перевірка на наявність кліщів на тілі після відвідування лісу.

Допомога при укусах кліщів

Для видалення кліща, який присмоктався, необхідно звернутися до травмпункту. За відсутності такої можливості видалення проводять самостійно: слід змастити його олією (не заливати), повільно видаляти разом з хоботком, розхитуючи кліща з одного боку в інший пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, тупим пінцетом або петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини. Після видалення кліща місце присмоктування треба змастити 3 % розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою.

Після видалення слід ретельно вимити руки з милом, кліща спалити.

У разі появи будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі - звернутися до лікаря-інфекціоніста.

Засоби особистого захисту від кліщів

Вони прості й доступні кожній людині, яка дбає про своє здоров'я:

• При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити кліщів, які повзають. Голову слід покривати головним убором.
• Само- та взаємоогляди необхідно проводити під час прогулянки через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям.
• Місце для відпочинку, нічного сну на природі необхідно звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.
• Вдома треба одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів.
• Використовуйте для захисту від кліщів ефективні репеленти, тобто речовини, які їх відлякують.

ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ ПРО ХВОРОБУ ЛАЙМА

                     (системний кліщовий бореліоз)  

  Хвороба Лайма (системний кліщовий бореліоз) - інфекційна хвороба, переносником якої є іксодові кліщі, що зустрічаються в лісі, на луках, пасовищах, а в останнє десятиріччя, за умов інтенсивних процесів урбанізації, перемістилися до паркової зони міст та у сквери.

Слід відмітити, що за останні роки хвороба Лайма значно поширилась в Україні. Поодинокі випадки зареєстровані і у Вінницькій області (Калинівський, Крижопільський, Іллінецький райони, м.Вінниця). На весняно-літній (квітень-червень) період припадає перший пік захворюваності, другий - на кінець літа і початок осені (серпень-жовтень), що пов’язано з двома піками активності кліщів в природі.

Найчастіше кліщі прикріплюються до одягу людини, коли вона торкається гілок дерев, кущів або сидить на траві. Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі та речах. Крім того, вони можуть заноситися до житла людини з букетами квітів, собаками, іншими тваринами.

Збудником хвороби Лайма є мікроорганізми - борелії, що екологічно пов’язані з досить поширеними на Україні іксодовими кліщами. Природним резервуаром (джерелом інфекції) є близько 200 різних видів ссавців та птахів, які прогодовують різні стадії іксодових кліщів (різні миші, велика та мілка рогата худоба, собаки, кішки, птахи, зайці та інші).

Зараження відбувається головним чином при нападі кліщів, від яких борелія в період кровосмоктання потрапляє в кров і розноситься по всьому організму людини. Особливо чутливими до цієї інфекції є нервова система, м’язи серця, печінка, селезінка, суглоби. 

Хвороба характерезується розмаїттям клінічних проявів. На ранніх етапах основними симптомами є кільцевидна ерітема (почервоніння), яка з’являється на місті укусу кліща, головний біль, слабкість, підвищення температури тіла до 38 – 39⁰ С, болі в суглобах, збільшення печінки та селезінки.

Через 2-10 днів від початку хвороби на ділянці укусу кліща, найчастіше на шиї, тулубі, стегнах виникає папула і незабаром на її місці з’являється кільцевидна еритема, яка швидко ексцентрично збільшується, досягаючи в діаметрі до    20 см і більше. В центрі еритема розріжується, блідне, нагадуючи “бичаче око”.

З часом на місці ураження шкіра стає атрофічною, тонкою, сухою, як сигаретний папір.

Після цього настає більш небезпечна стадія, коли розвивається ураження нервової системи: менінгіти, радикуліти, ураження черепних нервів та інш. Уражається серце, (виникають блокади, аритмії, міокардит, перикардит), суглоби, особливо великі, орган зору, може виникати міозит, збільшуються печінка та селезінка.

Хвороба Лайма діагностується на основі клінічних проявів, даних про перебування в місцевості де вона реєструється і відомостей про покуси кліщів.

Лікування залежить від стадії і є досить ефективним. Своєчасне лікування гарантує видужання. При його відсутності настає хронічна стадія, яка веде до інвалідізації.

Специфічних препаратів для профілактики хвороби Лайма немає. Неспецифічні заходи включають: індивідуальний захист, перевірка на наявність кліщів на тілі після відвідування лісу.

Допомога при укусах

кліщів

Для видалення кліща, який присмоктався, необхідно звернутися до травмпункту. За відсутності такої можливості видалення проводять самостійно: слід змастити його олією (не заливати), повільно видаляти разом з хоботком, розхитуючи кліща з одного боку в інший пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, тупим пінцетом або петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини. Після видалення кліща місце присмоктування треба змастити 3 % розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою.

Після видалення слід ретельно вимити руки з милом, кліща спалити.

У разі появи будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі - звернутися до лікаря-інфекціоніста.

Засоби особистого захисту

від кліщів

Вони прості й доступні кожній людині, яка дбає про своє здоров'я:

5. При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити кліщів, які повзають. Голову слід покривати головним убором.
5. Само- та взаємоогляди необхідно проводити під час прогулянки через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям.
5. Місце для відпочинку, нічного сну на природі необхідно звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.
5. Вдома треба одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів.
5. Використовуйте для захисту від кліщів ефективні репеленти, тобто речовини, які їх відлякують: диметилфталат, диметилтолуамід-ДЕТА, «Редет», «Тайга», «Пермет» та інші.